Важко уявити собі будь яке естонське село чи місто без хору чи танцювальної групи. Отож, якщо ви тільки переїхали до Естонії і у вас не має жодних місцевих друзів чи ви не знаєте чим зайнятися у вільний час, тоді чим скоріше долучаєтесь до естонської культури. Мало того, що вивчите народні естонські пісні чи танці, ще й вивчите скоріше естонську мову! І все це безкоштовно! А вчити доведеться хоч найпростіші слова, наприклад, що таке «vasak» - «лівий» чи «parem» - «правий», щоб знати в яку сторону рухатися. Оглядаючись назад, можу сказати, що small talk в основному я вела або з вчителями, які працювали зі мною в одній групі або з вчителями, з якими танцювала у групі. 8 місяців підготовки до великого жіночого танцювального фестивалю у Йигева нас дійсно об’єднали.
Спочатку керівники групи обрали категорію виступу, а згодом ми розучили та репетирували танці цієї категорії. Окрім того нам слід було вивчити відкриваючий та закриваючий танець фестивалю. Репетиції проходили раз на тиждень протягом півтора години. Якщо ми мали виступати перед місцевою публікою, то було й два тренування в тиждень.
Так як абонемент на місяць у спортивний центр коштує 35 євро, то я дійсно була рада такій нагоді займатися безкоштовним фітнесом. А так як ми розучували швидкі танці, то тренування м’язів було гарантованим. Вчителі подбали також про підготовку народних костюмів. Традиційні спідниці з вовни вони виткали кілька років назад, а от цієї зими зайнялися пошиттям сорочок та жилеток та їх оздобленням вишивкою.
У День міжнародного танцю в Естонії проводиться всеестонський флешмоб – о першій годині по радіо передають мелодію народного естонського танцю і колективи (колеги по роботі, навчанню) танцюють, а потім викладають відео на Youtube. Цьогоріч (2016 р.)ми з дітьми танцювали танець під назвою kikkapuu, було весело.
На початку квітня відбувся місцевий відбір на фестиваль у Йигева. Танцювальна комісія фестивалю нас відібрала, а от серед досвідчених танцюристів розгорілася конкуренція і не всі групи здобули право на виступ на фестивалі.
10 червня наша група вирушила до Йигева. Перший день ночували у школі, там же і проводилися репетиції. На майданчику перед школою тренувалися по категоріях. У вечері була запропонована культурна програма – виступи народних колективів. А от субота 11 червня стала справжнім випробуванням на міцність, стресостійкість та витривалість. Цілий день лив дощ як з відра (нарахували лиш 10 хвилин короткої перерви), температура була лиш +7 градусів тепла. Але всі вдягнули дощовики – це ж естонці, їм звично, і приступили до тренувань. Сильний дощ перетворив територію стадіону у багнюку, тому всі вирушили до найближчого супермаркету за гумовими чобітьми. Через це у магазині утворилася величезна черга, однак у такий спосіб продавці розпродали усі запаси гумаків.
Годували смачно, що надало сил. В неділю вранці, гарно спакувавши речі, вирушили на стадіон, де об 11 відбулася генеральна репетиція за участю глядачів. Падав дощ, тому усім учасникам видали гарненькі біленькі дощовики. О третій годині розпочався перший виступ, а о 7 – другий. Вечірній виступ естонський канал ETV транслював по-телебаченню.
Після виступу патрон фестивалю естонський співак Іво Лінні (під чию пісню лунав останній танець) запросив усіх учасників і глядачів на святковий торт з приводу його дня народження. Організатори повідомили, що приготовано було 700 тисяч шматків торту.
Однак на торт ми не пішли. Хотілося чим скоріше додому. Спочатку у машині панував веселий настрій, ми радісно підспівували пісні Coldplay по радіо, а потім усіх розморив сон.
Відчуття неймовірні і дійсно є на що подивитися. Різнобарвні народні костюми, понад 5 тисяч учасників. Наймолодші – школярки, найстарші – бабусі, на вигляд їм понад 70. Також брали участь естонці з Канади, Лондона, Норвегії та Фінляндії. Мене найбільше вразив виступ наймолодших учасниць з граблями - з якою легкістю вони справлялися з ними! А також виступ змішаної групи, під час якого жінки керували чоловіками під рок-версію народної мелодії. І це не випадково, бо темою цьогорічного фестивалю була «Історія чоловіка», розказана за допомогою танцю.
***
Фестивалі проводяться усе літо по цілій Естонії, тому варто ознайомитися з ними на сайті visitestonia.ee і вибрати куди захочете поїхати. Також проводяться фестивалі культури виру та сето. Відомим є фольклорний фестиваль у Вільянді, який відбувається у парку на руїнах замку.
Я ж особисто мрію відвідати Естонське свято пісні, яке відбудеться у 2019 році. Воно проводиться раз у п’ять років на Співочому полі у Таллінні. У 2014 році на ньому виступили аж 33 025 учасників!
Немає коментарів:
Дописати коментар