Я спочатку дивувалася, коли проїжджаючи повз цвинтар, бачила невеличкі охайні камені без хреста на могилах. Згодом мені пояснили, що хрест ставиться за бажанням родини, якщо людина сповідувала християнство. Загалом більша половина населення не сповідує жодну зі світових релігій.
Як мені пояснили самі естонці, хоча вони не прихильники будь-якої світової релігії, вони вірять у те, що є певна вища сила, а також у себе та свої можливості.
Про ліс
Гуляючи по лісу, часто бачила знак заборони в’їзду та напис «Eravaldus» - «приватна власність». Спочатку було в це важко повірити: дерева та квіти навкруги, а що найголовніше ґрунт під ними – це приватна власність, але все ж це правда. У нас прийнято поважати приватну власність, тому вибиралася з лісових хащів на дорогу – там знаку «приватна власніть» не було, навпаки, бачила знак, яким позначається «місце для прогулянок». Згодом естонці пояснили мені, що на цю територію можна заходити, але не заїжджати машиною.
Інколи я звертала з головної дороги на бічні, теж пристойно заасфальтовані. Яке ж було моє здивування, коли ж я впиралася в цей же знак «приватна власніть», але вже поблизу будинку. Що цікаво, що більшість будинків охороняв саме цей знак, а не величезний паркан.
Причина появи приватного лісу в Естонії лежить в земельній реформі 1991 року. Метою цієї реформи було відновлення приватної власності після багатолітнього колективного господарювання в часи СРСР. Відповідно до історичних документів хутори були повернуті їх власникам або ж їх спадкоємцям. Так як новоспечені власники не володіли знаннями щодо лісоведення, а продаж лісу тоді неоподатковувався, то на ринку куплі-продажу з’явилося багато оголошень про продаж лісу. До сих пір багато ділянок не продано, я бачила знаки про продаж землі в лісі
Якщо ж естонці не живуть у лісі, то надзвичайно люблять прогулятися по ньому. Особливо в період коли час збирати ягоди. Літо починається із збирання murakad – морошки. Згодом наступає час mustikad – чорниць. Ближче до осені естонці збирають jõhvikad – журавлину та pohlad – брусницю. Гриби ж водяться такі як в українських лісах.
Для відпочинку на природі можна скористатися послугами організації RMK – Центру з управління державними лісами Естонії. На їхньому сайті (www.rmk.ee) ви можете дізнатися про туристичні стежки, місця для платок, місця для вогнищ, центри природи, лісові будиночки (де за оплату ви зможете переночувати) та інші послуги у будь-якому регіоні Естонії. Працівники ж центрів природи проводять лісові школи для учнів дитячих садків та шкіл. Ми з дітьми відвідали одне таке заняття: посеред лісу дітям показували та розказували які дерева ростуть в естонських лісах, а у центрі природи показали мультфільм про те, які гриби їстівні, а які ні.
Про дачу
Кінець березня. Естонці масово скупляють насіння, садовий грунт та ящики – будуть вирощувати розсаду. Квітень місяць. На підвіконниках рясно буяють помідори, перець, огірки, кріп, петрушка…Естонці бідкаються: холодно - рано висаджувати рослини у відкритий грунт. Травень. Естонці бідкаються, що мають багато роботи на дачі – треба все посадити. Кінець травня. Естонці бідкаються, що сухо, треба дощу. Кожний день їдуть на дачу поливати квіти. Початок червня. Естонці завзято полють грядку на дачі. Як мені пояснили, через особливості клімату не достатньо просапати зілля – воно через кілька днів знову постане лісом, тому треба виривати кожну зілину з коренем. Але воно того варте – в другій половині літа естонці пожинають плоди своїх старань.
Естонське село не порівняєш з українським. В Естонії сім’ї не ведуть велике господарство, все необхідне можна придбати в супермаркетах. Обробляння присадибної ділянки – це хобі для них.
Про здоровий спосіб життя
Із білою заздрістю можна споглядати естонок – стрункі, підтягнуті, блондинки. Вони виглядають НАБАГАТО молодше свого паспортного віку. Моя бабуся пояснює це тим, що естонки не працюють так важко фізично як ми українки. Можливо це так, а можливо причина в тому, що вони активно займаються спортом. Взимку - лижі, влітку – біг та matkama, що в перекладі означає «похід», однак це більше прогулянки лісом ніж виснажливі походи в нашому розумінні.
